Як з’явилися ноші швидкої допомоги
Носилки – медичний пристрій, що використовується для перенесення потерпілих в аварії або тяжко хворих.
Носилки зазвичай несуть дві людини: один попереду, другий – ззаду. Потерпілий перебуває на носилках і його, таким чином, можна переносити. Це зазвичай трапляється, якщо людина не в змозі ходити сама, або якщо інші пристосування, типу інвалідного крісла не можуть використовуватися.
Історія виникнення носилок швидкої допомоги
Носилки використовувалися ще в античні часи, особливо на полях бою і в надзвичайних ситуаціях, де просування колісних транспортних засобів утруднявся нерівною місцевістю. У своїй найпростішої формі вони складалися з матерії з довгими прошитими краями, котра формувала кишені, в які можна протягнути дерев’яні жердини. Ця ж форма носилок була типовою для військових госпіталів у середині 20го століття.
Сучасні носилки
Носилки, котрі використовуються у “швидкій допомозі”, оснащені колесами, які полегшують перевезення, і замком усередині машини швидкої допомоги, що забезпечує безпеку хворого під час транспортування.
“Нормовані” носилки, або розкладні носилки, – найпростіший тип. Вони зроблені з двох жердин і двох поперечних шарнірних стрижнів з натягнутим між жердинами і чотирма ніжками полотном. Стрижні можна скласти. Вони зараз рідко використовуються сучасними машинами швидкої допомоги, але все ще широко використовуються організаціями, для яких простір залишається важливим фактором, наприклад для асоціацій першої допомоги, або французьких компаній (носилки обов’язкові). Ці носилки часто використовуються в якості ліжок.
Аварійні носилки швидкої допомоги розроблені для легкого депонування і транспортування. Вони складаються з трубчастого алюмінієвого профілю і полотна, котре не линяє. Вони не можуть складатися, але можуть нагромаджуватися один на одного.
Розкладні або аварійні носилки не мають коліс, їх зазвичай несуть три або чотири людини. Коли несуть дві людини, вони прив’язують ремені до жердин, так що вага підтримується плечима а не руками.
Пристрої для піднімання та перенесення
Постраждалого потрібно підняти, щоб покласти на ноші. Це можна зробити вручну, але також можливе використання спеціальних пристосувань. Ці пристосування можуть також використовуватися якості носилок, але тільки на коротких дистанціях.
Довга дошка може використовуватися для підйому та перенесення потерпілого до ніш; в разі можливої травми хребта, потерпілого залишають на дошці і прив’язують до неї, а дошку просто кладуть на носилки. Фіксацію хребта або повну фіксацію також можна виконати за допомогою вакуумного матраца, який кладуть на носилки.
Якщо ж немає ніякої підозри на травму хребта, вакуумний матрац можна використовувати в якості носилок (у нього є ручки), які можна використовувати у вузьких просторах, де носилки не можна тримати горизонтально. Це безпечніше і зручніше, ніж стягування ременями потерпілого до ніш.
Підйомні носилки – пристрій, що використовується суто для підняття хворих зі зламаним чи пошкодженим тазом, і не можуть використовуватися при можливій травмі хребта. Два кінця носилок можна від’єднати, розщеплюючи носилки на дві поздовжні половини. Щоб покласти хворого, один кінець носилок відчіплюють перетворюючи їх в V-подібні, які кріпляться петлями і за допомогою яких можна підняти хворого.
Гнучкі носилки підтримуються поздовжньо дерев’яними або пластмасовими обшитими планками. Це свого роду брезент з ручками. Вони перш за все використовуються для переміщення хворого через обмежені простори (наприклад вузький коридор), або для піднімання огрядних хворих (у гнучких носилок 6 ручок, дозволяючи кільком рятувальникам допомогти).
Щоб помістити хворого на носилки, їх складають, а хворого відкатують в сторону, так що носилки можна підкласти під нього. Потім носилки розкладають.