Контакт-центр цілодобово

Транспортування хворого з (ЧМТ) черепно-мозковою травмою

Листопад, 4, 2011

Транспортування хворого з черепно-мозковою травмою повинно здійснюватися в положенні лежачи на ношах, у супроводі медпрацівника. При важкій черепно-мозковій травмі з порушеннями життєво важливих функцій повинна бути забезпечена можливість проведення у дорозі реанімаційних заходів.

Транспортування хворого з черепно-мозковою травмою допускається тільки реанімаційними бригадами. Перед транспортуванням необхідно провести комплекс лікувальних заходів, спрямованих на стабілізацію стану. У стаціонарі для уточнення діагнозу застосовують інструментальні методи дослідження. Усім потерпілим з черепно-мозковою травмою роблять рентгенівські знімки черепа (краніографія), зазвичай в 2 проекціях – бічній і прямій.

Вони дозволяють виявляти (або виключати) тріщини і переломи кісток склепіння черепа. Розпізнавання переломів кісток основи черепа нерідко вимагає для знімка спеціальних укладок, однак наявність кровотечі або особливо кровотечі з носа або вуха дозволяє визначати їх і клінічно. Ехоенцефалографія дозволяє виявити здавлення головного мозку внаслідок внутрішньочерепної гематоми, гігроми або вогнища розтрощення мозку.

Найбільш інформативним методом діагностики черепно-мозкової травми є комп’ютерна томографія, котра дає уявлення про порушення анатомо-топографічних співвідношень в порожнині черепа. По зміні щільності тканин вдається встановити розташування, характер і ступінь забоїв мозку, виявити оболонкові і внутрішньомозкові гематоми і гігроми, субарахноїдальні і внутрішньошлуночкові крововиливи, набряк мозку, а також розширення або здавлення шлуночкової системи і цистерн основи мозку.

Рідше для виявлення оболонкових гематом застосовують церебральну ангіографію, яка при виявленні зсуву магістральних судин і особливо характерною для цих гематом безсудинної зони на ангіограмі дозволяє розпізнавати не тільки їх наявність, але і локалізацію.

Транспортувати хворого з черепно-мозковою травмою: реанімаційні заходи

Реанімаційні заходи при тяжкій черепно-мозковій травмі починають виконувати на догоспітальному етапі і продовжують в умовах стаціонару. З метою нормалізації дихання забезпечують вільну прохідність верхніх дихальних шляхів (звільнення їх від крові, слизу, блювотних мас, введення повітроводу, інтубація трахеї, трахеостомія), використовують інгаляцію киснево-повітряної суміші, а при необхідності – штучну вентиляцію легенів.

При шоці необхідне застосування знеболюючих засобів, заповнення дефіциту об’єму циркулюючої крові та ін. Проведення лікувально-діагностичних маніпуляцій, в т. ч. у хворих, що знаходяться в комі, слід здійснювати в умовах блокади больових реакцій, оскільки вони викликають збільшення об’ємного мозкового кровотоку і внутрішньочерепного тиску. Для лікування набряку мозку і внутрішньочерепної гіпертензії використовують салуретики, осмотичні і колоїдно-осмотичні препарати, штучну вентиляцію легенів у режимі гіпервентиляції тощо.

За показаннями застосовують еуфілін, кавінтон та ін. Інтенсивна терапія включає також підтримання обмінних процесів з використанням ентерального (зондового) і парентерального харчування, корекцію порушень кислотно-лужного та водно-електролітного балансу, нормалізацію осмотичного і колоїдного тиску, системи гемостазу, мікроциркуляції, терморегуляції, профілактику та лікування запальних і трофічних ускладнень. З метою нормалізації і відновлення функціональної активності мозку призначають психотропні препарати, включаючи ноотропні (пірацетам, аміналоном тощо), антихолінестеразні (галантамін) і протипаркінсонічні (леводопа) засоби.

Заходи по догляду за хворими включають профілактику пролежнів, гіпостатичну пневмонію (систематичне повертання хворого, банки, масаж, туалет шкіри, тощо), пасивну гімнастику для попередження контрактур у суглобах паретичних кінцівок.

У хворих з пригніченням свідомості (до сопору або коми), порушенням ковтання, зниженням кашльового рефлексу необхідно ретельно стежити за прохідністю дихальних шляхів і за допомогою відсмоктування звільняти порожнину рота від слини або слизу, а при інтубації трахеї або трахеостомії – санувати трахею і бронхи. Здійснюється ретельний контроль за фізіологічними отруєннями.

Вживаються необхідні заходи для захисту рогівки від висихання у хворих, які перебувають у стані коми (закапування в очі вазелінового масла, змикання повік за допомогою лейкопластиру і т. д.). Регулярно проводять туалет порожнини рота.

Хворі, які перенесли черепно-мозкову травму, підлягають диспансерному спостереженню. За показаннями проводять відновне лікування. Поряд з методами лікувальної фізкультури, фізіотерапії та трудової терапії застосовують пірацетам, аміналоном, препарати, що покращують мозковий кровообіг (кавінтон, стугерон тощо), протисудомні (фенобарбітал, бензонал, дифенін та ін), вітамінні та ферментні препарати, біогенні стимулятори.

Прогноз при легкій черепно-мозковій травмі (струс, забій мозку легкого ступеня) зазвичай сприятливий, якщо потерпілий дотримується рекомендований йому режим лікування і поведінки.

При черепно-мозковій травмі середньої тяжкості (забиття мозку середнього ступеня) часто вдається домогтися відновлення трудової і соціальної активності пацієнтів. У низки постраждалих розвиваються арахноїдит і гідроцефалія, що зумовлюють астенизацію, головні болі, вегетосудинну дистонію, артеріальну гіпертензію, порушення статики і координації та іншу неврологічну симптоматику.

При важкій черепно-мозковій травмі (забій мозку важкого ступеня, здавлення мозку) летальність досягає 45-60%. Ті, що вижили часто залишаються інвалідами: у них спостерігаються психічні розлади, епілептичні припадки, грубі рухові порушення.

Чому слід звернутися саме до нас?

Медична компанія «Айболит» – лідер в своїй ніші послуг, адже ми:

  • Співпрацюємо тільки з перевіреними і висококваліфікованими спеціалістами, які мають чималий досвід;
  • Тактовно і доступно доносимо інформацію, як до самого пацієнта, так і до його родичів;
  • Завжди готові прийти на допомогу і якісно виконати роботу;
  • Серйозно ставимося до своїх обов’язків, тому використовуємо тільки сучасні пристосування і спеціальні адаптовані автомобілі.

Завдяки «Айболиту», транспортування пацієнта з черепно-мозковою травмою або іншими проблемами буде здійснене оперативно і максимально акуратно!